СОКОЛІВСЬКИЙ РАЙОН
Мало хто знає, що на території нашого краю існував Соколівський район з районним центром у с. Соколів. А утворений згаданий район Постановою Президії ВУЦВК УРСР від 3 квітня 1930 року. До його складу було передано з Новоград-Волинського району 9 сільських рад, а саме: Новозеленську, Тупальцівську, Теснівську, Пуліянівську, Несолонську Миколаївську, Барбарівську, Кам’яно-Майданську та Черницьку сільські ради. А з Пулинського району також було передано такі сільради: Вацлавпільська, Генрихівська,Кароліно-Дерманська, Курненська, Великолугська, Очеретянська, Рудокопська, Соколівська, Старомайданська, Тетірська, Улашанівська, Яблонецька та Янушівська.
У Житомирському державному архіві зберігається обмежена кількість документів, які проливають світло, що стосується новоутвореного Соколівського району. Зокрема, є документи, за якими національним німецьким Пулинським районом було передано новоутвореному Соколівському району більше десяти справ, що стосувалися прийнятих сільських рад, сільгоспартілей, земельних площ, бюджетів сільських рад та інше. Також до Соколівського району було передано промислові підприємства, як їх тоді називали промартілі Великого Лугу та Улашанівки. В Улашанівці успішно діяли два підприємства по виготовленню гнутих меблів. Тепер вони були у підпорядкуванні Соколівського району.
Матеріали обласного архіву містять історичну справку, за якою Пулинський німецький район передає Соколівському району бюджетні організації, зокрема школи, їх педагогічні колективи та завідуючих.
Зупинимося на тих школах, які були передані до Соколівського району з національного німецького Пулинського. Найбільшою школою, яка була передана, - це Курненська семирічка, в якій працював досить великий педколектив, до якого на час передачі школи входили вчителі: І. Л. Злочевський, І. П. Бородуліна, І. В. Ткачук, М. П. Мартиненко, Л. П. Галущінський, Г .Х. Захаревич, А. І. Притула, А. Л. Фрайман. Досить сказати, що ця школа стала єдиною семирічкою, яку було передано до новоствореного району.
На час створення району в Соколові діяло чотири школи, в яких навчалися діти національних меншин, які проживали у селі. До них належали: українська 5-річна школа, у якій працювали В. А. Паламарчук, В. П. Поновський, В. І. Клейман, П. М. Загоруйко, О. Е. Новоселова, О. С. Загоруйко; Соколівська єврейська школа, завідуючим якої був Р. Ю. Бронфенштайн; чешська – на чолі з В. З. Яковлевим; німецьку початкову школу, очолював Б. Б. Ротнер. Також було передано дві школи 4-річки – це Очеретянська, яку очолював І. Й. Таргонський та Вацлавпільська, у якій трудився директором М. С. Стромидло. Решта переданих шкіл були з трирічним терміном навчання – це Старомайданська, Великолугівська, Генріхівська, Тетірська, Улашанівська, Янушівська, Кароліно-Дерманська та Новинська. У ході реорганізації і створення Соколівського району в Соколові утворився єврейський колгосп, першим головою якого був Л. А. Вайншток. За оцінкою науковців, це чи не єдиний єврейський колгосп у країні. В той же час почалося переіменування товариств спільного обробітку земель (ТСОЗ), тобто присвоєння їм нових назв. Так, з Соколівського району першим цього удостоїлось товариство спільного обробітку землі з Очеретянки. У 1930 році його стали називати хліборобською артіллю «13-річчя Жовтня». Першим голової цієї артілі був П. П. Корзун з с. Янушівка. До новоствореного району також відійшло і прибуткове молочне товариство з с. Тетірка та справи кооперативних спілок.
У цілому Соколівський район після його утворення розпочав активну діяльність по налагодженню нового життя. Матеріальні ресурси, які підлягали передачі, були на той час значними. Досить сказати, що на передачу та оформлення документів виділявся місяць: з 21 червня по 21 липня 1930 року. Та не судилося цьому району довге життя. Відповідно до урядових рішень Соколівський район був утворений 20 червня, а ліквідований 15 вересня 1930 року.
автор: Володимир Давидюк, с.Очеретянка. (газета "Вісті").